НАДІЯ
РЕАКЦІЯ НА КАТАСТРОФУ
Якщо ви пережили травматичний досвід, то можете почуватися так, ніби вас емоційно та духовно збили з ніг. Це природньо. Автор Псалмів говорить Богу про свої почуття:
Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
Псалом 41(42): 8
Прийняття того, що сталося допоможе вам вилікуватися.
Іноді люди намагаються зовні здаватися сильними, приховуючи хаос, який всередині.
Це може стати на заваді процесу відновлення. Намагайтеся бути чесними зі своїми почуттями до себе, до інших людей та до Бога.
Бог піклується про вас.
Коли все йде шкереберть, зазвичай люди шукають винного: себе або когось іншого. Це своєрідний шлях осмислення трагічної події, від якого ні найменшої користі. Прийняття того, що сталося, допоможе вам вилікуватися.
Ви можете відчувати свою провину за те, що вижили, тоді як інші загинули, що ви постраждали менше, ніж інші. Це дуже поширена реакція. Те, що сталося, не було вашим рішенням. Бог має мету на решту днів, відведених вам, і Він піклується про вас. «І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…» ПСАЛОМ 138(139):15-16.
«Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців» МАТВІЯ 10:29-3.
Якою б не була травма, вам боляче. Навіть, якщо інші постраждали від катастрофи більше ніж ви, не намагайтеся переконати себе, що ваш біль не має значення.
Можливо, ви пережили той самий досвід, що й інші, та ваші реакції можуть значно відрізнятися. Немає необхідності порівнювати.
Приймайте свої почуття щодня та просіть Бога про все, що вам необхідно.
Особистість, наявні ресурси, стосунки, фінанси, минулий досвід та інші фактори впливають на те, як саме ми реагуємо.
І не дивуйтеся, якщо в різні дні ви реагуєте по-різному, або якщо сильніші реакції прийдуть пізніше, коли мине початковий шок. Приймайте свої почуття щодня і просіть у Бога все, чого потребуєте.
Щоразу, коли відчуваємо тривогу за майбутнє, ми можемо попросити Бога про необхідне так, як нас навчив Ісус: «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні» (Матвія 6:11).
Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту, душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені… Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію: Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя! Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю! ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 3:19-24
Вам може бути соромно за свою реакцію на лихо. Може бути ніяково, що ви змушені приймати допомогу від інших людей для задоволення основних життєвих потреб, таких як одяг, їжа та вода. Так буває, коли людина звикла дбати про власні потреби без сторонньої допомоги, або якщо вона зазвичай сама допомагає іншим. Пам’ятайте, що ви не винні в цій ситуації. Інші, ймовірніше, не думатимуть про вас гірше, тому що ви зіткнулися з труднощами. Бог також не соромиться вас. Дозволяючи іншим допомогти, ви зміцните стосунки і, можливо, створите нові. Ви також можете почати більше покладатися на Бога, ніж раніше.
До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
ПСАЛОМ 70(71):1
РЕАКЦІЇ НА ТРАВМУ
Крім вищезгаданих почуттів, людям властиво травмуватися самим переживанням катастрофи. Вони зазвичай реагують на травму трьома основними способами:
Знову й знову переживають ситуацію в кошмарах або раптових спогадах («спалахах» пам’яті) протягом дня. Коли це відбувається, прийміть свої почуття і нагадайте собі правду: ви більше не знаходитеся в отій травматичній ситуації. Ви зараз тут.
Уникають речей, які нагадують про подію. Це можуть бути місця, запахи, люди, новини або теми розмов. Уникання може зробити ваш світ дуже маленьким. Щоб не мати болісних почуттів, людина може відкинути почування й емоційно заніміти. Або ж почати вживати наркотики чи алкоголь, весь час працювати, переїдати або, навпаки, занадто мало їсти. Автор цього псалму бажає уникнути своїх страхітливих емоцій: він хотів би мати крила, мов голубка, щоб відлетіти та знайти спокій.
Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене, страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула… казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив! ПСАЛОМ 54(55):5–7
Зауважте, як ви себе почуваєте. Якщо помічаєте, що хочете чогось уникнути: місця, запаху, людини, теми чи почуття, спробуйте скористатися деякими заспокійливими прийомами, описаними в розділі 2 цієї брошури. Заспокоївшись, ви потроху зможете давати раду речам, які здаються занадто важкими.
Постійно знаходяться в стані тривожності, усвідомлюючи, що погані речі можуть статися раптово. Ви можете відчувати напруження й надмірно реагувати на деякі речі. Часом починає прискорено битися серце. У вас можуть виникнути проблеми зі сном. Можуть лякати гучні звуки. При такому стані організм швидко зношується. Наслідками будуть біль у животі, головний біль або інші захворювання. Будьте терплячі та робіть все можливе, щоб піклуватися про себе і допомогати своєму тілу оздоровитися.
Наприклад, коли ви спостерігаєте, що когось накриває хвиля паніки, спробуйте допо могти йому сконцентруватися на чомусь заспокійливому та сповільнити своє дихання.
Зауважте, як ви себе почуваєте.
Потрібно порахувати вдихи та видихи або зосередитися на предметах навколо, які не пов’язані зі страхами.
Це може допомогти залишитися зосередженим та спокійним.
Після катастрофи ви можете стати емоційнішим, як зазвичай, або діяти так, як вам не притаманно. І коли все це відбувається всередині, вам може бути важко зосередитися. Ви не божеволієте. Це нормальні реакції на травму. Однак, якщо ваші реакції настільки сильні, що перешкоджають вам виконувати свої щоденні обов’язки, знайдіть когось, хто може вам допомогти, наприклад, пастора, душеопікуна або лікаря.
Поміркуйте:
- Як катастрофа змінила ваше життя?
- Яку з типових реакцій на катастрофу та травму ви переживаєте?
- Якщо у вас є діти, як вони змінилися після катастрофи?
